- 21:01 І ніякої гнилі більше: обприскайте свої помідори цим розчином і забудете про хворобу
- 20:45 «Весільний віночок вважається сильним оберегом», — майстриня Лідія Мосійчук
- 20:34 Йому вдалося захопити в полон російського десантника, який творив звірства у Бучі: на Сумщині загинув захисник із Київщини
- 20:06 Десерт із печивом та полуницею: смачно так, що не відірватись
- 20:02 Один із фаворитів конкурсу на посаду директора БЕБ може мати зв’язки з росією, — ЗМІ
- 20:01 Новачок УПЛ призначив новим головним тренером іноземця: відома зарплата фахівця
- 19:54 Скорпіонам — «Сонце», Ракам — «Верховна Жриця», а Тельцям — — «Маг»: Таро-прогноз та поради карт на 21 червня
- 19:47 Окупанти визначили пріоритетний напрямок для атак, — аналітики
- 19:21 Не хотів бачити ні Макрона, ні Зеленського: ЗМІ пояснили, чому Трамп достроково покинув саміт «Великої сімки»
- 19:15 Віра Брежнєва змінила зачіску і знялась топлес: «Стала схожою на героїню «Елен і хлопці»
- 18:56 Можуть заблокувати картку навіть за переказ від родичів: що потрібно знати українцям
- 18:26 Названо розмір пенсій народних депутатів: хто отримує найбільші виплати
«Як же я просила сина не йти в саме пекло»: війна забрала життя воїна з Рівненщини
У Рівному прощатимуться із бійцем Богданом Гордійчуком з позивним «Камінь». Остання його бойова операція відбувалася на Харківщині. 4 січня автівка, в якій він був з побратимами, наїхала на міну. 39-річний старший солдат загинув. Щемливий допис воїну присвятила його мама Людмила Марчук:
«Син. Не вірю. Не вірю! Серце відмовляється вірити. Він же такий живий. Такий рідний мій хлопчик. І як повірити, що більше його не побачити, не почути, не докричатися… Клята війна. Вічна пам'ять усім вам, наші мужні герої. Вічна слава. Як же я просила не йти в саме пекло. Адже можна було залишитися в теробороні. Синочок ще такий малий. А він мені: «Мамо, за кого ти мене маєш? Я маю бути там! Бо не хочу, аби воював ще й він», — показав на Степанчика. «А наш тато виживе?» — спитало дитя. «Виживе! Наш тато досвідчений воїн. Він обов'язково повернеться з перемогою!» Як побачила цю ковдру, подаровану синочкові-першокласнику на 1 вересня — обімліла. Життя на війні сьогодні може бути життям, а завтра… Завтра може бути всяке. І мій син готовий…
«Нічого не обіцяю! Як вийде, мамо…» — скільки таких різних фраз перелистано в пам'яті за одну цю претяжку ніч. Заснути не вийшло. На ранок знову свічки, молитва, а по тому просто стала розмовляти. Так, ніби син тут, зі мною. Вимовила все невисловлене раніше, недоказане… Скільки такого. Стало трохи легше. «Мій тато… ой», — казало дитя, коли ще не могло вимовити слова «герой». А страшного світанку 4 січня десь між 5 і 6-ою (в час, коли син загинув) несподівано збудилося зі сну, заплакало. «Що ти синочку? Спи. То лиш сон…» О дев'ятій ми з ним вистояли хвилину мовчання, ще не знаючи, що до когорти бійців-янголів вже вступив і його тато".
За словами земляків, Богдан пішов ще у 2014 році боронити країну. Коли почалася повномасштабна війна, теж відчув як справжній воїн, що йому треба йти! І загинув, як справжній герой України! У нього залишились батьки, дружина та син.
Раніше у Черняхівській громаді на Житомирщині поховали 32-річного молодшого лейтенанта Миколу Шлапака, який загинув під Бахмутом Донецької області.
1307Читайте також: «Зненацька одна з мін здетонувала в руках у нашого бійця»: на Херсонщині загинули троє досвідчених житомирських рятувальників
Читайте нас у Facebook
